No. 10 Commando

10-й загін британських командос No. 10 (Inter-Allied) Commando
Нарукавна нашивка 10-го Інтернаціонального загону британських командос
На службі	2 липня 1942 — 4 вересня 1945
Країна	Велика Британія
Належність	Британські командос
Тип	командос
Роль	проведення спеціальних операцій
Чисельність	загін (батальйон) 470–535 о/с
У складі	штаб об'єднаних операцій
Гарнізон/Штаб	Істборн
Війни/битви	Друга світова війна Західний фронт Битва за Кан Операція «Перч» Операції британських командос
Знаки розрізнення
Емблема британських командос
Медіафайли на Вікісховищі

10-й Інтернаціональний загін британських командос (англ. No. 10 (Inter-Allied) Commando) — підрозділ спеціального призначення британських командос, що структурно входив до складу британської армії за часів Другої світової війни. Загін комплектувався особовим складом добровольців, котрий не належав до громадян Британської імперії, а надходив з колишніх військових країн з окупованої німцями Європи. В основному це були військовики Франції, Бельгії, Нідерландів, Норвегії, Данії, Польщі та Югославії, що організовувалися за національною ознакою в окремі підрозділи, відомі, як взводи. Загін призначався для підтримки інших формувань від європейських країн, що діяли разом з британською армією. No. 10 Commando бився на території Північно-Західної Європи, на Середземномор'ї, у Скандинавії та в Бірмі, діючи переважно невеликими групами, що взаємодіяли з регулярними формуваннями.